Від автора. Чим менше розуму в людини, тим більше псевдонаукових термінів у її творчості. Цю ситуацію можна довести до абсурду, що й намагався зробити автор допису.
Графоманія: реверсування до істини.
Загальновідомо,
що графоманство залягає в абіотичній сфері, де аберація сприймається як сама
істина. А відсутність у голові графомана лярду3 і порушення функції ньяя робить його навіть
небезпечним, змушуючи розглядати вищеозначену особу вже не як хоббіта4 ,
а як важкохворого пацієнта.
"Можливо, - каже
І. Бондар-Терещенко, - все повищесказане, легітимізуючи подібне містичне
світобачення, наново утверджує єдність сакрального і профанного у цьому
світі".5 Може, й так у контексті цілого. Але ж мова йде не про юнацьку гебефренію! Клінічні дослідження підтверджують у
графомана гемералопію особи, що не дає йому можливості об'єктивно
оцінити власні потуги. Не можу згодитися з А. Підпалим, котрий пише:
"Зрозуміло, що відповідна доза радикалізації призводить до естетики
межових ситуацій".6 Які межові ситуації при гемералопії! До
того ж, процес ускладнюється синдромом Віпера – Мегарі7, котрий
додає графоману титанічної працездатності. А це взагалі виводить з кругообігу
питання суперечки.
Характерним для
графоманії є здатність пацієнта бачити над власною головою гало. В цьому
випадку деякі редактори закупорюють графоману гастропору. Однак це
малоефективно, бо хворий, як правило, здатен продукувати сам в себе. Більш
дійовим є ексцитативний дефетизм, та ми не можемо зупинитися на цьому методі в
зв'язку з обмеженими розмірами статті. Скажемо лише, що при успішній терапії
рефлективне гало змінюється сцинтиляцією, а згодом і зовсім зникає. Водночас,
при появі деменції особу слід негайно здати до божевільні, супроводивши
фразою: "Гак ітур ад астра"!8
Епідемічних форм набирає графоманство
при створенні в групах ризику так званих літстудій. Воно швидко переходить до
автоміксису9, що породжує літерально вербалізм.10
Іноді графоманія
приймає форму дипсоманії, яка, воленс-ноленс, з часом проліфікує у хронічну
абісофілію. При цьому графоман в'яло екструзує сенсибельні відходи творчості на
поверхню, мало переймаючись їх подальшою долею. В пуерперальному11
стані графоман стає неприродно веселим, переживаючи солодкий стан рахам-лукуму.
При наявності таких і подібних симптомів
необхідне застосування кардинальних заходів. В крайніх випадках застосовують
переміщення графомана в афотичну зону шляхом більмування очних яблук. З іншого
приводу, але мудро висловився І.Бондар-Терещенко. "Таким чином, - пише
він, - за допомогою "стьобу" відбувається дистанціювання
"книжкових" моделей від комунікативної сфери масових
"ревю".12 Дійсно, що після подібних заходів графоман
навіки дистанціюється від пера і паперу.
І ультима раціо.
При діагностиці графоманства треба виключити через атрибуцію кампіляторство,
яке потребує заходів, адекватних лікуванню клептоманії, а під час
реконвалесценції для маноцитинування слід дати можливість графоману ліквідувати
лізигенну порожнину в його душі.
Арс льонга, віта бревіс!
Діксі.
Примітки.
1. Промульгація - обнародування державного акту. Цим підкреслюється важливість піднятої проблеми.
2. Класики жанру не коментуються.
3. Дисменорея - тут: порушення закономірної циклічності в
розвитку літератури.
4. Лярд (анг.) - топлене свиняче сало.
5. Хоббіт - людина, вражена яким-небудь
хоббі.
6. Див. п.2.
7. Див. п.2.
8. Віпер - перекидач рудних вагонеток;
Мегарі (араб.) - одногорбий верблюд.
9. Гак ітур ад астра (лат.) - ось стежка
до слави.
10. Автоміксис - самозапліднення.
11. Вербалізм - марнослів'я; намагання
приховати за великою кількістю наукових термінів відсутність глибоких знань і
серйозної думки. Див. цю статтю, а також кращі твори класиків жанру.
12. Пуерперальний - післяпологовий.
13. Див. п.2.
*
* *